Чому в Тернополі найвищий тариф на водопостачання і водовідведення
Якщо ранiше складалося враження, що тернопiльська влада втрачає вiдчуття реальностi, то тепер це вже доконаний факт.
Сьогоднi в Тернополi – найвищий тариф на водопостачання i водовiдведення.
Плюс до нарахованого – абонентська плата 30 гривень (це за тi папiрчики з цифрами, що вам кидають у пошту). А вiднедавна нам доводиться платити ще й за недобросовiсних сусiдiв. «Золота» тернопiльська вода стала просто «дiамантовою» для кишень тернополян. До того ще й ексклюзивний бонус – дводобовi вiдключення води двiчi на рiк i безкiнечнi обiцянки «ось-ось добудувати» станцiю знезалiзнення.
Якщо ранiше складалося враження, що тернопiльська влада втрачає вiдчуття реальностi, то тепер це вже доконаний факт.
По-перше, новi тарифи набрали чинностi пiсля початку вiйни. Тисячi тернополян враз залишилося без роботи i засобiв для iснування. Мудрий мер (якби в нас такий був), захищаючи людей, негайно би iнiцiював рiшення виконкому про призупинення введення в дiю нових тарифiв. Хоча би до кiнця року. Так само як вiн скасував 25%-ве пiдвищення тарифу на тепло (щоправда, не добровiльно, а пiд тиском центральної влади).
По-друге, казочки про безпросвiтну бiднiсть водоканалу вщент розбиваються офiцiйними фiнансовими звiтами цього КП. За минулий рiк водоканал отримав 31,27 мiльйона гривень чистого (!) прибутку. У 2022-му чистий прибуток запланований в розмiрi понад 35 мiльйонiв грн. Крiм цього, на свої зарплати пiдприємство витрачало майже 95 мiльйонiв торiк i 119 мiльйонiв заплановано у цьому роцi. Всього у водоканалi числяться до 500 працiвникiв.
У цих манiпулюваннях цифрами, фактами i брехнею виннi не уряд i не президент. Уся вiдповiдальнiсть, в тому числi за встановлення безбожних тарифiв, лежить виключно на мiсцевiй владi. В нашому випадку – на однiй-єдинiй особi, яка пiдiм’яла в мiстi всю владу пiд себе. Ось чому вiд нашого мера не було i не буде жодного звернення до Кабмiну на захист тернополян – про скасування чи перегляд несправедливих постанов. Тому що вiдповiдь iз Києва буде одна: це не постанови поганi, це у вас там тарифи захмарнi.
По-третє. У мiстi Тернополi не затрималося жодне (або виправте мене) внутрiшньоперемiщене пiдприємство iз територiй, де ведуться бойовi дiї. Бажаючих було вдосталь, однак бiзнес осiв «чомусь» не в нашому обласному центрi, а в iнших захiдних мiстах. Натомiсть в Тернополi пiдвищилася iнтенсивнiсть народження нових будок – вiд поодиноких до цiлих рядiв. Адже допоки мiстяни возять волонтерку i проводжають бiйцiв на фронт, ходити на протибудковi протести нiкому.
Я не знаю, як вам, а менi соромно говорити про вступ до ЄС, коли в мiстi панують швидше москалячi правила гри влади з виборцями, нiж прозорi європейськi. Менi соромно за той «шанхай», в який перетворюється моє колись чудове зелене мiсто, яке з кожним роком втрачає свою чарiвнiсть i стає низькопробним поселенням. Менi соромно, що в нашi кишенi безцеремонно пхають свої лапи тi, хто перед виборами бився в груди, одягнутi у вишиванку. Тричi.
Тетяна Вербицька
журналiстка