Вже 15 червня до Швейцарії на дводенний Саміт з’їдеться низка високопосадовців із різних країн світу. Тих, кого встигли переконати у важливості участі у події та хто не поставив свою подорож на паузу після певних змін у ході майбутніх переговорів.

Еспресо пояснює, хто братиме участь у Саміті миру, про що мали б говорити на заході та чого очікувати Україні.

Хто приїде на Саміт миру

Заяви щодо кількості учасників коливалися у межах 100 країн фактично від появи перших офіційних даних та підтверджень. Президент України Володимир Зеленський зазначав, що свою участь підтвердили 107 країн. У понеділок, 10 червня, за підрахунками уряду Швейцарії учасниками заходу мали стати 90 держав та організацій. Але офіційні високопосадовці все ще говорили про участь 100 країн.

Зокрема, попередньо про свою участь заявив президент Франції Емманюель Макрон, назвавши Саміт “важливим етапом для дострокового миру”.

“Я вважаю, що Саміт, який відбудеться у Швейцарії, буде важливим етапом, щоб вибудувати достроковий мир. Сподіваюся, що участь буде якомога ширшою”, – наголошував Макрон.

У секретаріаті Організації Об’єднаних Націй також підтвердили, що ООН буде представлена на Саміті миру. Проте хто саме із представників ООН вирушить до Швейцарії, заступник речника генсека ООН Фархан Гак пообіцяв сказати вже перед самісінькою подією.

Тим часом представники Китаю відмовились від присутності на цій дипломатичній події. Попри те, що спочатку посол Китаю у Швейцарії Ван Шіхтіна говорив, що КНР розглядає можливість участі у глобальному саміті миру, який організовує Швейцарія на прохання України.

Росія ж запрошення на захід не отримала, оскільки неодноразово публічно оголошувала, що не зацікавлена ​​брати участь у цьому першому саміті. Начебто через це відмовилась приїжджати Саудівська Аравія: у дипломатичних колах в Ер-Ріяді заявили, що причиною відповідного рішення стало нібито те, що на ньому не буде присутня Росія. У Швейцарії натомість пояснили, що не запрошували Росію “на цьому етапі”, проте вважають мирний процес загалом “немислимим” без участі Росії.

Водночас після появи інформації про зміну проєкту рішення Саміту миру кількість країн, які планували приїхати на захід, знизилась. Стало відомо, що близько 15 держав взагалі свою подорож до Швейцарії “поставили на паузу”. А за даними Радіо Свободи, які вони отримали на умовах анонімності від кількох дипломатів країн ЄС, кількість країн і організацій, що підтвердили свою участь, знизилась до 78. Співрозмовники не називали країни, які передумали брати участь, але один із дипломатів не виключив, що їх список може поповнитися.

Крім того, десятки країн повідомили, що знизять рівень від президентського чи прем’єрського до рівня міністрів або навіть заступників.

Що планують обговорювати під час Саміту миру

На початку червня, посилаючись на проєкт документа майбутніх міжнародних переговорів, Bloomberg писав, що український Саміт може стати основою для майбутніх переговорів з Росією.

За початковою ідеєю України, учасники Саміту від різних країн мали б спільно обговорити формулу Зеленського і створити на її базі план досягнення миру. Проте у певний момент весь план обговорення скоротився до трьох питань.

Тоді президент України Володимир Зеленський окреслив три пункти, які стануть головними темами обговорень на Саміті: ядерна енергетична безпека; продовольча безпека; повернення полонених і викрадених Росією українських дітей.

Адже, за його словами, ці три пункти об’єднують усі країни. Президент зауважив, що багато країн, які балансують між Росією та Україною, кажуть, що є складні речі, які без Росії неможливі.

“Ми відсунули те, що може роз’єднувати країни, і взяли лише три пункти для першого саміту”, – підкреслив Зеленський.

Тобто, мало йтися про те, що ядерні енергетичні об’єкти мають бути безпечними, продовольча безпека також повинна гарантуватися, оскільки вона стосується не лише України, а й країн, до яких прибувають українські продукти. А третій пункт окреслював необхідність повернення до України усіх полонених, зокрема й депортованих та викрадених Росією дітей і цивільних мешканців.

Проте фактично за кілька днів до початку плани змінюються і з’являється новий проєкт обговорення, який надсилає учасникам Швейцарія, відступаючи від декларованих самою собою позицій. І згідно із новим проєктом, основою сталого миру буде лише рішення, яке буде засноване на принципі поваги до територіальної цілісності й суверенітету усіх держав.

Також у новому формулюванні майбутнього комюніке йдеться про те, що до уваги братимуть тільки мирні пропозиції, які відповідають міжнародному праву – тобто поверненню кордонів 1991 року, якщо їх не перегляне сама Україна, та Статуту ООН. А це вже означає безумовне право України продовжувати відбивати російську агресію і звільняти окуповані території.

Окрім того, у формулюванні нового проєкту з’являється означення “російська агресія”, якого не було раніше і яке має хоч і не юридичне, проте політичне значення у ході обговорень можливого шляху до миру.

Поряд із цими змінами не можна говорити про остаточне затвердження саме такого плану зустрічей, що триватимуть упродовж двох днів. Оскільки організатори все ще можуть вносити зміни та поправки.

Чого очікувати від Саміту миру Україні

Поки що це питання із більшістю невідомих, адже програма обговорень Саміту змінюється буквально перед самим його початком. І немає гарантій, що до суботи, 15 червня, у планованому комюніке не проростуть нові зміни. Проте як організатори, так і країни-учасники й сама Україна мають до заходу певні очікування та підкреслюють його значення.

Зокрема, ще задовго до початку події український президент переконано зазначав, що Саміт миру у Швейцарії стане реальним шансом для початку відновлення миру в Україні.

“Це буде перший етап – фактично перший реальний шанс розпочати відновлення справедливого миру”, – підкреслював Володимир Зеленський в одному зі своїх звернень.

Щобільше, сам факт проведення Саміту у Швейцарії президент вважає вже певним результатом для України.

Тим часом канцлер Німеччини Олаф Шольц наголосив, що майбутній Глобальний саміт миру у Швейцарії ще не буде перемовинами про закінчення війни. Для цього, на переконання канцлера, Путін має дати зрозуміти, що він готовий закінчити свою брутальну воєнну кампанію і відвести війська.

“Проте можливо вдасться показати шлях, яким можна покласти початок процесу, в котрому колись і Росія буде сидіти за столом, – зауважив він. – Але поки Путін буде безжально дотримуватись своїх цілей у цій війні, наш меседж буде таким: ми не послабимо нашу підтримку України, ми надалі стоїмо непохитно на боці українців та українок”.

Про ідею Саміту як першого кроку до справедливого миру у своєму блозі на сайті європейської служби зовнішніх дій пише також головний дипломат ЄС Жозеп Боррель, який прибуде до Швейцарії особисто. Він переконаний, що захід допоможе відпрацювати міжнародну платформу для наближення до справедливого миру в Україні на основі поваги до принципів Хартії ООН.

“Вплив агресивної війни проти України поширюється далеко за її межі. Затяжний або заморожений конфлікт увіковічить нестабільність і загрожуватиме глобальній продовольчій безпеці та економічній стабільності”, – підкреслює Жозеп Боррель.

Разом із тим деякі міжнародні видання, посилаючись на своїх експертів, вже обговорюють наступний Саміт, який, імовірно, має стати другим кроком і може відбутися вже за участі Росії, проте наразі це лише припущення.

Окрім того, свої бачення можливого мирного плану, який може включати ідею замороження воєнних дій та початок прямих переговорів, лобіює серед урядів інших держав Китай, який не братиме участь у Саміті миру щодо України.

“Китай щиро сподівається, що мирна конференція не перетвориться на платформу для створення блокового протистояння. Не бути присутнім на ній не означає не підтримувати мир”, – кажуть між тим представники КНР про подію у Швейцарії.

А офіційна українська позиція натомість полягає у тому, що право пропонувати плани закінчення війни має лише Україна, яка є постраждалою стороною у цій ситуації.