Будемо вдячні за будь-яку допомогу, адже кожна наближує дитину до повноцінного життя, — тернополянка про хворого сина
Діти трьох рочків уже з легкістю бігають за ровесниками, стрибають через калюжі, вміють знайти спільну мову з батьками, для багатьох це початок активного соціального життя – дитячого садочка. Але це історія про маленького Володю, якому нажаль не дано пізнати усі радості свого дитинства, – пише Доба.
Хлопчик практично з народження бореться з своїми недугами, а їх у нього чимало – двостороння туговухість ІІ-ІІІ ст., синдом 1 р 36, гідроцефальний синдром, затримка стато-кінетичного та психомоторного розвитку. Володі уже пішов 3 рік, а він ще досі не в змозі самостійно сидіти, повзати, говорити… Недавно у дитини виявили ще одну хворобу – целіакію, яка вимагає повного перегляду раціону харчування і переведення на безглютенову дієту. Продукти даної дієти досить дорогі і це лягає додатковим фінансовим тягарем для сім’ї.
— Кожних 2-3 місяці для Володі важливо проходити комплексні професійні реабілітації. Результати є щоразу, ми їх збираємо по крупинці і надіємось, що одного дня вони переростуть у нашу найбільшу мрію – щоб Володя самостійно пішов своїми ніжками. У дитини простежується позитивна динаміка – він намагається самостійно сідати, уже не довго, але сам сидить, розхитується на четвереньках, вміє пальчиком показати на предмет, який бажає отримати, здійснює імітацію простих жестів, складає пірамідку. Після довгих місяців не реагування навіть на іграшки, це для нас істотний прогрес. Лікарі ствердні — у Володі є потенціал, поки він ще маленький потрібно по максимуму вкладати у його розвиток – фізичний та інтелектуальний, — розповіла ДОБІ мама хлопчика Олена Коваль.
Дороговартісні обстеження, медикаменти, заняття на дому, витрати на реабілітації, все це змушує Олену знову звертатись до небайдужих людей за допомогою у зборі коштів.
— На руках лежать рахунки, лікування, яке не можна відкладати. Я вірю, що одного дня Володя піде за ручку з своєю молодшою сестричкою, скаже таке очікуване слово – мама.. Ми будемо вдячні за будь-яку допомогу, адже кожна наближує дитину до повноцінного життя, — підсумувала Олена.