Українськi воєннi бiженцi, попри значнi витрати країн ЄС на допомогу, у середньостроковiй перспективi позитивно вплинуть на економiки цих країн, якщо не повернуться додому.

Нацiональний банк опублiкував дослiдження “Вплив українських мiгрантiв на економiки ЄС”. У ньому НБУ констатує, що попри значнi бюджетнi витрати та виклики, пов’язанi з iнтеграцiєю українцiв, вiд припливу мiгрантiв з України, вигоди для економiк цих країн є бiльшими в середньо- та довгостроковому перiодi.

БЦ вiдiбрав найцiкавiшi тези з дослiдження НБУ.

Скiльки українцiв виїхало з України з 24 лютого?

Через вiйну за кордоном залишаються 7,6 млн українських громадян (данi ООН). В тому числi близько 3 млн українцiв перебувають у РФ (з урахуванням депортованих) та Бiлорусi.

Водночас в країнах Європи перебуває 4,5 млн українцiв. Зокрема, 1,5 млн статусiв тимчасового захисту надала українцям Польща, ще понад 1 млн – Нiмеччина, 450 тис. – Чехiя.

Понад 100 тис. українцiв зареєстровано в Iталiї, Iспанiї, Болгарiї, Великiй Британiї та Францiї.

87% мiгрантiв – жiнки з дiтьми, 65% жiнок – працездатного вiку, вiд 18 до 59 рокiв. Близько 70% опитаних мiгрантiв мають вищу освiту.

Скiльки українськi тимчасовi переселенцi витрачають за кордоном?

Витрати українцiв за кордоном у 2022 роцi порiвняно з попереднiм роком зросли бiльше нiж утричi – до $2 млрд на мiсяць, йдеться в дослiдженнi НБУ.

На початку повномасштабної вiйни левова частка витрат за кордоном здiйснювалася за рахунок заощаджень в українських банках через розрахунки картками i зняття з них готiвки.

Проте середньомiсячнi обсяги зняття готiвки значно скоротилися: з $901 млн у березнi – червнi до $580 млн у липнi – жовтнi.

Цьому сприяли запровадження НБУ обмежень на зняття готiвкової валюти за кордоном. Найбiльшi обсяги готiвки знiмалися в Польщi. Проте значнi обсяги зняття готiвки до запровадження валютних обмежень також були i в країнах, що мають спiльний кордон з Україною, – Словаччинi та Румунiї.

Натомiсть обсяги операцiй у торговельних мережах знизилися не так вiдчутно. Їх обсяги з пiкового значення в травнi на рiвнi $770 млн знизилися до $560 млн у жовтнi.

Найбiльшi обсяги операцiй у торговельних мережах за допомогою українських карток здiйснювалися на територiї Польщi (28% вiд загального обсягу) та Нiмеччини (10%).

За даними НБУ, iз березня до жовтня (за вiсiм мiсяцiв) українцi витратили за кордоном понад $15 млрд.

Як витрати українських мiгрантiв впливають на економiки країн перебування?

Використовуючи розрахунки ОЕСР щодо внеску українських мiгрантiв у робочу силу європейських країн та оцiнки Strzelecki et al. (2022) щодо їх впливу на зростання ВВП Польщi, НБУ зробив припущення щодо впливу українських мiгрантiв на економiки iнших країн.

Додатковий внесок у щорiчнi темпи зростання ВВП Чехiї, Польщi та Естонiї може становити близько 1.2 в. п. на рiк, а внесок мiгрантiв у ВВП Угорщини, Латвiї, Словаччини, Литви i Румунiї становитиме майже 0.8 в. п.

Такi оцiнки, однак, можуть бути дещо завищеними, адже на вiдмiну вiд економiчної мiграцiї 2013–2018 рокiв мiграцiя у 2022 роцi є вимушеною i має iншу демографiчну структуру, тому iнтеграцiя може виявитися меншою.

Згiдно зi звiтом Deloitte iнтеграцiя українських вимушених переселенцiв у Польщi може призвести до додаткового зростання ВВП Польщi на 0.2–3.5% щорiчно в першi п’ять рокiв.

Згiдно з розрахунками НБУ на основi оцiнок з дослiдження МВФ (2020), опитувань ООН та Центру Разумкова за iнших незмiнних умов завдяки внеску українських мiгрантiв випуск товарiв та послуг в Естонiї, Польщi та Чехiї у 2026 роцi буде на 2.2–2.3% бiльшим, нiж у базовому сценарiї без мiграцiї, у Нiмеччинi – на 0.6–0.65%.

Проте витрати українських мiгрантiв стали додатковим чинником високої iнфляцiї в ЄС.

На тлi значного зростання цiн на енергоносiї у 2022 роцi вона досягла рекордних за десятилiття значень, зокрема в Литвi, Естонiї, Латвiї та Угорщинi – понад 20% р/р, у Чехiї i Польщi – близько 18% р/р, а у Єврозонi – до майже 10% р/р.

Крiм того, присутнiсть українських мiгрантiв також вплинула на ринки нерухомостi країн їхнього перебування.

Як присутнiсть українських мiгрантiв впливає на державнi фiнанси країн ЄС?

МВФ оцiнив короткостроковий фiскальний вплив мiгрантiв з України на економiки ЄС у приблизно 30–37 млрд євро, або 0.19–0.23% вiд ВВП ЄС. У розрахунках дослiдники використали припущення щодо кiлькостi вимушених переселенцiв у 4.1–5.0 млн та середнiх витрат на одного в 11 577 євро (данi ОЕСР 2017 року з коригуванням на iнфляцiю).

За розрахунками EIB (2022), Литва може витратити понад 9% ВВП для адаптацiї мiгрантiв, Естонiя – понад 7% ВВП, а Угорщина, Польща i Чехiя – вiд 4% до 6% ВВП.

З початку вiйни працевлаштованi українцi заплатили у Польщi $2,4 млрд податкiв, але зради тут немає

З початку повномасштабної вiйни, вiдповiдно до оцiнок Center for Migration Research at the University of Warsaw, працевлаштованi українцi в Польщi заплатили $2,4 млрд податкiв, що перевищує обсяги наданої допомоги.

Проте варто глянути на картину в цiлому, адже Польща несе витрати на освiту та медицину для українцiв.

В дослiдженнi зазначено, що орiєнтовнi видатки на початкову i середню освiту в Польщi для майже 560 тис. українських дiтей зi статусом тимчасового захисту становлять 2.2 млрд євро, або 0.34% ВВП (3 932 євро на рiк на одного учня).

Оплата медичних послуг може потребувати додатково 1.5 млрд євро (0.23% ВВП) у Польщi.

Окрiм того, Польща посiдає друге мiсце за обсягами пiдтримки, яку було надано України. Країна прийняла найбiльшу кiлькiсть переселенцiв з України – станом на листопад майже 1.5 млн статусiв тимчасового захисту надала Польща.

Вплив українцiв на ринок працi ЄС

За прогнозом Європейського центрального банку, коефiцiєнт участi в робочiй силi країн єврозони українських мiгрантiв працездатного вiку становитиме вiд 25% до 55% у середньостроковiй перспективi. Водночас робоча сила ЄС зросте на 0.2–0.8%, або на 0.3–1.3 мiльйона осiб.

За розрахунками ОЕСР, робоча сила всiх країн ЄС зросте на 0.5% до кiнця 2022 року, що вдвiчi бiльше, нiж протягом попередньої хвилi мiгрантiв у 2014–2017 роках.

Найбiльший вплив очiкується в Чехiї (2.2%), Польщi (2.1%), Естонiї (1.9%) та ще кiлькох країнах (Угорщинi, Латвiї, Словаччинi, Литвi, Румунiї) – вiд 1% до 1.5%. Зi свого боку зростання зайнятостi в ЄС загалом може становити 0.4%.

Якщо середньостатистичний мiгрант у 2014–2017 роках був молодим чоловiком з базовою освiтою, у 2022 роцi – це жiнка з вищою освiтою, часто з дiтьми. У результатi мiграцiя вiрогiдно впливатиме на iншi сегменти ринку працi: замiсть фiзичної працi бiльшим попитом користуватимуться робочi мiсця в секторi послуг.

Однак, попри доволi оптимiстичнi для країн перебування українцiв оцiнки, наявнi данi свiдчать про помiрну iнтеграцiю вимушених мiгрантiв у їхнi ринки працi.

Так, хоча 63% опитаних мiгрантiв працювали в Українi до початку повномасштабного вторгнення, у вереснi лише 28% були працевлаштованi (UNHCR, 2022).

У Нiмеччинi в червнi було зареєстровано бiльше 350 тис. українцiв, якi шукають роботу, однак менше 10% знайшли роботу.

У Францiї було працевлаштовано лише близько 15% мiгрантiв, зважаючи на мовнi бар’єри та вiдносно малу дiаспору, в Iспанiї – 13% iз 90 тис. українцiв працездатного вiку.

Натомiсть у Польщi 1,2 млн мiгрантiв отримали номери соцiального страхування i близько половини з них знайшли роботу.

Переважно вони працювали у сферах з нижчим рiвнем оплати працi – логiстицi, промисловостi, сiльському господарствi, будiвництвi, готельному бiзнесi – хоча значна частина з них мала вищу квалiфiкацiю.