Відомий письменник розповів, як викликав духів

Письменник Юрій Винничук поділився спогадами про те, як влаштовував спіритичні сеанси. Його надзвичайно вразила тарілочка, що рухалася по столу, повідомляє Zbruc.

У 1972 році повів мене Ярослав Павуляк в гості до панночок, які разом зі своєю мамою і бабцею влаштували для нас спіритичний сеанс. Тоді я вперше в житті побачив, як бігає по столу тарілочка, як зупиняється біля тієї чи іншої літери, відповідаючи на наші питання.

Я щиро повірив, що справді до нас з’являлися духи. Ми поверталися до гуртожитку глупої ночі, трамваї не ходили, а ми всю дорогу обговорювали це диво. Потім ми вже самі влаштували такі самі спіритичні сеанси в гуртожитку Прикладного інституту.

Ну, звісно, що повернувшись до Станіславова, я не міг не влаштувати й там викликання духів. І тоді нарешті до мене дійшло, що то все злуда, бо коли кілька рук лежать на легенькій тарілочці, то відбувається мимовільне пульсування, і тарілочка починає рух по гладкій поверхні мовби сама собою, а насправді то ми її водимо. І тоді я почав вдаватися до дрібного шахраювання, коли дівчина запитувала ім’я свого судженого, я вже сам підводив тарілочку до того імені, яке хотів їй підсунути.

Досить було тарілочці назвати перші 2-3 літери, як я забирав свої пальці, а за мене цю темну справу робили інші з відкритими ротами від подиву.

На запитання, коли здохне СССР, я вказував 1987 рік, хоч і не знав ще про працю Андрєя Амальріка «Чи проіснує Совєтський Союз до 1984 року», який, у свою чергу, не знав про роман Орвелла «1984».

Слава про мої спіритичні сеанси котилася поперед мене, і мені довелося не раз їх повторювати. Хтось завдяки тарілочці вийшов заміж за судженого тарілочкою, хтось перестав заколупуватися своїми болячками, довідавшись, що помре аж через сорок років, а хтось перестав курити…

Я ніс добро і надію.