Серце Волині або 5 причин чому ви повинні відвідати Кременець
Вам ще не набридло їздити по містах, що вже давно перетворилися у туристичний бізнес та поволі втрачають свою культурну самобутність, які вже відвідали чи не всі ваші друзі, лазити по руйнах, які сумнівно нагадують розвалені замки, ходити слід за екскурсоводом, який поспішає вкластися у визначений час? Ви хочете нових вражень, власних історій і козирнути чимось, чого ваші друзі ще не бачили, тоді чому ви досі ще сидите перед монітором? Кременець вже зачекався на вас.
Місто, що розташоване біля підніжжя Кременецьких гір, ще у 1439 році отримало Магдебурзьке право. Мало хто знає, що Кременець входить до Ліги історичних міст України і разом з 39 містами складає символічне золоте намисто України. На території міста і його околиць нараховується більше 50 історико-архітектурних пам’яток, – пише Здолбунів сіті.
Найперше, уваги заслуговує 400-метрова Замкова гора Бона. І хоча сам замок був зруйнований ще в середині 17 ст., на його місці збереглися башта з брамою та оборонні мури. Досі ніким не спростована легенда про те, що на 100-метровій глибині під замком заховані скарби королеви Бони.
І якщо Бона відома багатьом, то про існування наступого замку мало кому відомо. Щоправда знаходиться він за 5 км від Кременця у селі Білокриниця. Замок тут побудували на початку XVII ст. князі-брати Юрій і Криштоф Збаразькі. Після того, як у 1806 р. замок знищив вогось, його неодноразово починали відбудовувати і завершили тільки у 60-х рр. ХІХ ст. Нині тут знаходиться Кременецький лісотехнічний технікум.
Неможливо пройти повз Богоявленський монастир. Від початку заснування (1633 р.) тут працювала школа, друкарня та шпиталь. Чоловічий монастир був побудований українськими шляхтичами Л. Древинським і Д. Єло-Малинським. У 1990 р. монастир відновив свою діяльність як жіноча обитель.
Вершиною барокової архітектури Кременця є навчальний заклад і монастир ордену єзуїтів, збудований у 1743 р. Ухил земельної ділянки спонукав архітектора до створення штучної тераси, вдало прикрашеної парадними сходами, балюстрадами і кам’яними ліхтарями в стилі рококо. Малюнок балюстрад і ліхтарів не має аналогів в Україні.
За будинками колегіуму в 1806р. відомий паркобудівник Д. Міклер заклав ботанічний сад. Кременецький ботанічний сад є не тільки перлиною Тернополя і всієї Тернопільської області, але і найстарішим ботанічним садом України. Кременецький ботсад має площу 200 гектарів. Тут росте декілька тисяч видів рослин, зокрема 11 – з Червоної книги. Найстаріші рослини в саду – буки, ясени, клени, явори – однолітки саду.
Кременецька земля славиться своїми земляками. Тут народилися єврейський мислитель І.Берлевінсон і скрипаль І.Штерн, і український композитор М.Вериківський. Його відвідали філософ і мандрівник Г. Сковорода, італійська співачка А.Каталані, гетьман І.Мазепа, російський полководець М.Кутузов, угорський композитор Б.Ліст, російський мандрівник М.Пржевальський, геніальна поетеса Л.Українка, письменник М.Коцюбинський, М.Рильський, О.Гончар. Бував на Кременеччині й Оноре де Бальзак.
І це лише маленька частинка Кременця, а все найцікавіше чекає на вас при зустрічі.
Від автора
Навіть якщо не заглиблюватися в історію, без жодних перебільшень, Кременець – це місто серця, душа Волинської землі. У різні епохи його мешканці, обороняючись від ворогів, віддавали за нього своє життя. Завдяки їхній любові і відданості, воно збереглося до наших днів. Його велич і краса заворожує, а кожна наступна будівля має власну унікальну історію, з якою не зрівняються жодні історичні романи.
Євгенія Шкільна
в рамках проекту “Розвиток громадської журналістики у малих сусідніх громадах”